Після смерті Софії Баторі у 1680 р. замок перейшов до вдови Фсрснца І Ракоці - княгині хорватського походження Ілони Зріні. З 1685 по 1638 р. вона мужньо обороняла замок під час найтривалішої з його облог (майже три роки), яку здійснили австрійські імператорські війська. Вся Європа слідкувала за подіями в Мукачеві. На стіні будови Верхнього замку у 1993 р. був встановлений бронзовий барельєф з зображенням княгині Ілони Зріні.
Після капітуляції замку імператор Леопольд І наказав відбудувати його у відповідності з вимогами фортифікації того часу. Були знесені високі вежі і старий донжон. Замок набув вигляду низької фортеці з виступаючими
бастіонами і кількома лініями польових укріплень під горою. Після цієї перебудови Мукачівський замок став найміцнішою фортецею на сході Австрійської імперії.
З 1703 по 1711 р. Мукачівський замок стає оплотом національно-визвольної війни угорського народу під керівництвом трансільванського князя Фсренца II Ракоці, сина Ілони Зріні. Найактивнішу участь у цій війні взяли русини-українці.
Після поразки війни "куруців" Мукачівський замок знову переходить в руки Габсбургів. Поступово він втрачає своє військове значення і в 1782 році
указом Імператора Йосипа II тут відкривають державну політичну тюрму, в якій на протязі більш ніж 100 років перебувало біля 20 тисяч в'язнів.
В 1896 році в'язниця в замку була ліквідована. Поступово він приходить в занепад і руйнується. В період Чехословацької республіки в замку були розташовані військові частини. Під час Другої світової війни, уже в складі Угорщини, замок займали угорські військові частини. Після визволення Закарпаття в жовтні 1944 р. і возз'єднання з Радянською Україною в замку спочатку знаходилися військові частини Радянської армії, а потім було відкрито профтехучилище.
Зараз у "замку ведуться реставраційні роботи, щоб пристосувати його під
музейно-туристичний комплекс.
У нашому музеї розгорнуто експозиції історії, етнографії, природи та
старожитностсй. У 12 залах експонуються твори живопису, в тому числі
старовинні ікони. До уваги відвідувачів кілька меморіальних кімнат, колекція
писанок Закарпаття.

Ласкаво просимо!

Василь Цигак, директор музею, заслужений працівник культури України